- дзвіночок
- —————————————————————————————дзвіно́чок 1іменник чоловічого родудзвін—————————————————————————————дзвіно́чок 2іменник чоловічого родуквітка
Орфографічний словник української мови. 2005.
дзвіночок
Смотреть что такое "дзвіночок" в других словарях:
дзвіночок — [дзв іно/чок] чка, м. (на) чку, мн. чкие, чк іў … Орфоепічний словник української мови
дзвіночок — I чка, ч. Зменш. пестл. до дзвінок 1). II див. дзвіночки … Український тлумачний словник
дзвіночок — див. дзвінок … Словник церковно-обрядової термінології
дзвінок — і дзвіночок, заст. дзвінець Мініатюрні порожнисті кульки з ударниками всередині на архиєрейському сакосі, кадильницях, каціях … Словник церковно-обрядової термінології
Костов (Валковский район) — Село Костев Костів Страна УкраинаУкраина … Википедия
Костев (Валковский район) — Село Костев укр. Костів Страна УкраинаУкраина … Википедия
балаболька — и, ж., діал. Дзвіночок … Український тлумачний словник
брезкулька — и, ж., діал. Дзвіночок на кінських вухах … Український тлумачний словник
брязкало — а, с. 1) Брязкуча дитяча іграшка. || Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). || Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. || Брязкуча прикраса. 2) перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою … Український тлумачний словник
клокичка — и, ж., діал. Дерев яний дзвіночок, якого вішають худобі на шию, щоб не загубилася … Український тлумачний словник
